Результати пошуку слова: Оце
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
«Чи не вітер оце схопивсь?» – … Ви, певно, оце спочивали? … – А чом оце Андріян Кнрилович не приїхав? … Оце недавнечко обставились, – … Нема чого длятись та гаяться, бо, може, оце несподівано женихи шусть у хату! … – Та оце, користуючись тим, що надворі година, поробила візити, бо була багатьом винна цього добра.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
– Куди-то оце нас порозсилають, як ми скiнчимо курс, – … Тiльки що я придививсь до неї, а вона знялась павичем, розпустивши розкiшний хвiст, i той павич так препаскудно крикнув, якраз, як оце ти! … – Еге, так i вийдемо оце! … – О, ми сьогоднi дуже довго гуляли в Царському садку, а оце й досi гуляли ще у своєму садку, –
Григір ТЮТЮННИК – Вир
Може, птиця води напитися прийшла та й перелетіла на сю сторону, так оце я вже й винна?» — … Або оце зіб’є з мене шапку, а тоді ходить і ходить побіля мене, як кіт або собака. … — Оце так вигадала! … оце все тривожило і хвилювало її. … «Оце, — … Оце хозяїн? … Повели мене до хліва, кажуть, що оце тут наймити сплять і ти з ними спатимеш.