Порснути Posted on by / 0 Comment порсну́ти – дієслово доконаного виду (пирхнути, бризнути; вислизнути) Інфінітив порсну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа порсні́мо, порсні́м 2 особа порсни́ порсні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа порсну́ порснемо́, порсне́м 2 особа порсне́ш порснете́ 3 особа порсне́ порсну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Хай легко йому живеться i хлiб жується…» Я уявляю собi, як височенний дядько Гнйт, син Данилiв, сидить собi на лавi й уминає хлiб, i менi хочеться пирхнути. … Мати помiтила, що зi мною щось коїться, недовiрливо поторгала ляду скринi, а я, щоб не пирхнути, вискочив з хати.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment ІІоки перед від'їздом на лови Родим накидав на нього пітник, поки прилаштовував сідло, Зюзь норовив то наступити гострим копитом малому на ногу, то непомітно куснути його бодай за край одягу або хоч пирхнути тому над вухом, обдаючи його своїм гарячим ненависним духом.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment І хай тепер попробує який-небудь скалозуб пирхнути, що голова днює і ночує на будівництві!
