Результати пошуку слова: Полонина

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

«А є у вас у полонинах під Гутиком такий, Головач си назива, шо у него голова пудна: у мірну гелетку завелика. … Ранком Олекса побудив своїх товаришів іще лише світало, бо ґазда казав, що сьогодні ще можуть стати на полонинах. … Це полонина. … Обгорожується стоїще на полонинах не звичайним воринням, а так званими дінницями зломів смерек.

ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ СУБАЛЬПІЙСЬКОГО І АЛЬПІЙСЬКОГО ВИСОКОГІР’Я ЧОРНОГІРСЬКОГО МАСИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Posted on by / 0 Comment

Охарактеризовані особливості динаміки та сучасні тенденції чисельності поголів’я худоби, які випасаються на високогірних полонинах Чорногори, а також проаналізована їх сучасна видова структура. … Богдан) 7 Конец Полонина 1 375/1 285 630/1 250 114,9 вівчарство / ВРХ 87 715 4 806 7,01 Рахівський р-н (с.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Полонина! … Полонина починала своє життя живим невгасимим вогнем, що мав її боронити од всього лихого. … Стелить отарі під ноги полонина свій килим, а вона накриває її рухомим рябим кожухом. … Вони вже закрили півнеба, гасне далекий Бескид, і чорніє, і похмурніє в тінях, немов удівець, а полонина ще молодіє.

РОМАНЧУК Олег – Право на істину

Posted on by / 0 Comment

Несподівано моїм очам відкрилася полонина, на якій примостилася чепурненька, схожа на казкову, хатинка лісника. … …Ми ходили лісом, плаями, полонинами. … Повідають старі діди, що за давніх часів у лісових нетрях та ізворах, на полонинах і між скель завше мешкало добре і людяне керівництво, яке слугувало лише Добру.

Стая

Posted on by / 0 Comment

ста́я – іменник жіночого роду (житло пастухів на полонинах; стайня) відмінок однина множина називний ста́я ста́ї родовий ста́ї стай давальний ста́ї ста́ям знахідний ста́ю ста́ї орудний ста́єю ста́ями місцевий на/у ста́ї на/у ста́ях кличний ста́є* ста́ї* [діал.]

ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань

Posted on by / 0 Comment

Другий мій дід, Мирон Оринчук, зріс у відлюдді на полонинах і вмер великою дитиною незачепленої природи, кажучи мені незадовго до смерті: не читай бріхні, дитино, не калічся, одну правду я в книжках вивидів – про часи, коли ще звірі говорили, – … Раз туда приїжджав на літо, то й на полонинах був.