Поранина Posted on by / 0 Comment порани́на – іменник жіночого роду (порання) відмінок однина множина називний порани́на родовий порани́ни давальний порани́ні знахідний порани́ну орудний порани́ною місцевий на/у порани́ні кличний порани́но* [розм.]
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment Тут наша панночка і заходилась поратись і к сватанню прибиратись: хату миє, столи, лавки, мисники змива, птицю патра, локшину крише, горшки наставля, рушники налагоджує… так, що всі наньмички аж позасапувались від такого порання. … – Чому таки в тебе нема ніякого порання?
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Коли пiшли з дому пан i панич, почалося щоденне порання. … А як пани кинуться i почнеться те щоденне порання?
УКРАЇНКА Леся – Поезiї Posted on by / 0 Comment 1893 року СПIВЕЦЬ Пишно займались багрянiї зорi Колись навеснi, Любо лилися в пташиному хорi Лiснi голоснi; Грала промiнням, ясним самоцвiтом Порання роса, I усмiхалась весняним привiтом Натури краса.
Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість. Posted on by / 0 Comment Сама господиня звірила їй усі заходи й порання коло господарства, а потім і ключі від комори та від льоху їй оддала, —
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment І додому вернувшись, не лучча була; затопила у печі і приставля горшки порожні; замість пшона, щоб замняти борщ, вона сіль тре у макортеті та підлива борщу… І що ні озьме, до чого не кинеться, усе не так, усе не до шмиги, так що і старий Наум, вернувшись додому і дивлячись на таке її порання, аж сам дивовавсь.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment гов, люди, а де ж моє життя, в яку ополонку провалилося за щоденним поранням шпортанням, хата поле город кури гуси свинікорови, дитячі хвороби, ниючі надвечір крижі, й не згадати, коли востаннє на небо дивилася?… —
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Скрізь порання: печуть, варять, Вимітають, миють… Та все чужі.
