Потекти Posted on by / 0 Comment потекти́ – … дієслово доконаного виду Інфінітив потекти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа потече́ потечу́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські Posted on by / 0 Comment – А тому, голубонько моя, що струмки можуть потекти в iнший бiк, а це озеро може, як i попереднє, висохнути.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди Posted on by / 0 Comment А в господарських руках з осичини може потекти не піна, а золота сльоза, —
МАСЛЯК Петро – День Незалежності Posted on by / 0 Comment З наукової точки зору, це була мить біфуркації, плин часу, що міг потекти або одним, або іншим руслом.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Адже води Річки не можуть потекти навспак і води Дунаю теж.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Турман так закашлялась, що вийняла хусточку й прикрила нею рот, неначе звiдтiль от-от мала потекти кров потьоками.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Там сонце сходить на заході… Сім років рили раби фараона Неко дивний канал, яким води Нілу мусили потекти на південь, у Червоне море й Індійський океан.
