Результати пошуку слова: Потихо

Потихоня

Posted on by / 0 Comment

потихо́ня – іменник чоловічого і жіночого роду, істота відмінок однина множина називний потихо́ня потихо́ні родовий потихо́ні потихо́нів давальний потихо́ні потихо́ням знахідний потихо́ню потихо́нів орудний потихо́нею потихо́нями місцевий на/у потихо́ні на/у потихо́нях кличний потихо́не потихо́ні [рідко]

Четверта заповідь – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Опісля вона відхилила потихоньки двері кімнати і заглянула туди. … В коршу війшов потихонько бойко так, що його нГ-хто не покмітів, аж станув біля стола. … Йшов так осторожно, так ступав по болоті потихоньки, мов кіт, що йде на лови. … — Вставай, та потихоньки, бо коло нашої стайні якісь гості ворожать.

ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції

Posted on by / 0 Comment

Коли я нагинався з коня, щоби взяти її, вона спішно і дуже потихо каже до мене по російськи: “Простіте, но я вас знаю, я відєла вас на балу у предводітеля дворянства єщо перед вайной. … відзивається потихо десь коло мене Андрієнко.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

–  Нічого, синку, нічого,- сказав потихо, з усміхом Захар.- Сторож кличе мене до себе. … –  Клякніть коло мене, діти,- сказав він потихо, слабим уже голосом.- Доню Мирославе, твій батько по-ляг,- не судім, чи винен, чи не винен,- поляг так, як полягли тисячі інших.

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

Posted on by / 0 Comment

Чую: там говорять – Мортко потихо, а хтось другий голосно. … Деякi побратими бажали, щоб той вихiд, конечний для повної вдачi змови i для повного притиснення жидiв, вiдбувся потихо, без шуму, малими громадками, щоб жиди не швидко догадалися, що воно таке i до чого йде.