Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment Так жила, доглядаючи, розпадаючися над чужою дитиною, аж до хвилини, в якій не прокинулася в ній туга і привичка її чудного люду — зміняти від часу до часу місцевість свого побуту, —
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Панич ходе по хатi, слухає та спльовує… У його була така чудна привичка – усе мов спльовує… Слухав ото вiн пана, слухав, а далi як визвiриться.
