Пробачати Posted on by / 0 Comment пробача́ти1 – дієслово недоконаного виду (пробачати) Інфінітив пробача́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа пробача́ймо 2 особа пробача́й пробача́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа пробача́тиму пробача́тимемо, пробача…
Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею Posted on by / 0 Comment Просто одні вади можна пробачати, а інші – не можна.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment – Нема чого пробачати,- озвалася дівчина.- Це ти мені пробач, що я почала надиматись.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Що ж, я не наполягаю, не хочу роздувати… Але погодьтесь – не можна ж пробачати такі дикі вибрики!
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Може, молодість не завжди співчутлива, може, вона не вміє пробачати, може, насмішкувата, може, легковажна, може, нетерпляча, може, несерйозна, може, примхлива, але вже уважності в неї не відберете, не зможете відняти.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment – Фросина якомога точніше копіювала Макара.- А як ото по хатах пішов пробачатись, що по людських горищах та льохах нишпорив!
