РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Автанділ спаспет був славний, амір-спасалара син, З кипарисом рівен зростом, був як сонце й місяць він: Підборіддя ще не вкрила мужня прорість волосин, Та його вбивали стріли – довгі вії Тінатін! … Він зморився, бездоріжжям не один блукавши рік, І вже вкрила чорна прорість кришталеве поле щік.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment На цій основі міцні невтомні руки вибивалися із злиднів, як вибивається з грунту уперта прорість.
