Результати пошуку слова: Пустощі

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

А що в який рік учнів бувало до п'ятнадцяти, шляхетних і просто роду (крім нас, паничів, були ще й діти поміщиків, нашої ж парафії), то ми, грамотники, як останні, терпляче дожидали черги, щоб відбути неминуче й мерщій бігти до ігрищ, пустощів і пестощів матерів. … Пустощі, витівки, свавілля… Не хочу, щоб було багато дітей.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Чи спромога котромусь із сучасних відчутії всі чари нашої літньої тернівщанської ночі, всі оті грай-пустощі по балках серед віття верб та зоряних калабань, серед заростей, де було так гаряче, аж задушливо від пахіття любистків-м'ят та схвильованих від-дихів ще не вимовленої любові?

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Дарія Олександрівна ніби спокутується в празник, відболіваючи провину: з непотрібної гостроти до Оленки, що недавно мала в школі декілька низьких оцінок; не з-за своєї нездібності, а з-за пустощів і недбальства. … Тихо в пустощі, що була рідною оселею.

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Конрад мовби відроджувався в кам'яному присмерку веронських церков, натомість губився в щедрому світі природи, відверто нудьгував, майже з таким самим осудом як абат Бодо, позирав на дитячі пустощі Ьвпракси, не міг ні збагнути її, ні простити.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Покликавши Ривку, вона дала їй великого кухля, попросивши не казати батькові про ці її маленькі пустощі. … — уже вслід гукнула ,ара й відчула такий приплив щастя, якого вона ще зроду не відчувала, яке п'янило її й підбивало на дитячі пустощі, на дзвінкий сміх.