Результати пошуку слова: Пшениченька

Дивлюсь — то не ступа, а гільза німецька, А в гільзі — пшениченька наша незлецька, А роки-мороки даються взнаки, І пріють старі у чотири руки!

– Журливої: "Ой пiд яром-яром пшениченька яра, в долинi овес".

І Гриша починає тієї, що вони колись співали на Пслі: «Та й понад нашим яром пшениченька ланом, Горою овес…» Латаючи штани, вони розмріяне співали розлогої степової пісні, співали по – парубоцьки, дружно, надзвичайно узгіднено, –

По торішньому чатинню, по старих мохах, по молодій траві, під смереками і яворами, перебрідаючи потоки, поминаючи ріки й тумани, топчучи роси й квіти, їхали вони туди, куди вона вже ніколи не повернеться, не долетить пі думкою, ні спогадом, де хміль лугами, пшениченька ланами… –