ВОВЧОК Марко – Два сини Posted on by / 0 Comment …те прощання наше: от ідемо містом… позачинювані будинки, запиняні вікна скрізь; за містом соснина темна, далека заступила шлях піскуватий; суне перед очима по піску рипливий віз, на небі сонце пекуче… IX Зосталась я сама-самісінька, недугуючи.
ВОВЧОК Марко – Оповiдання Posted on by / 0 Comment …те прощання наше: от iдемо мiстом… позачинюванi будинки, запинянi вiкна скрiзь; за мiстом соснина темна, далека заступила шлях пiскуватий; суне перед очима по пiску рипливий вiз, на небi сонце пекуче… IX Зосталась я сама-самiсiнька, недугуючи.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment – почув я рівний, рипливий Єреміїн голос.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Олександр носив рипливий ремінний картуз, пошитий із клинців, спортивні френчі, целулоїдні комірці, галстуки з крапинками, лискучі жовті краги, а Оля хизувалася капелюшками, хутряними горжетками, лакованими черевиками.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Тут ось лише маленький ганочок, рипливий, подряпанi, небарвленi дверi з написом над ними: “Тилявецкая Церковно-Приходская Школа”.
