Результати пошуку слова: Ристь

ристь – іменник жіночого роду (рись – швидкий алюр) відмінок однина множина називний ристь родовий ри́сті давальний ри́сті знахідний ристь орудний ри́стю місцевий на/у ри́сті кличний ри́сте* [рідко]

58 Еней від неї одступався, Поки зайшов через поріг, А далі аж не оглядався, З двора в собачу ристь побіг. Умів і трясцю одшептати, І кров кристьянську замовляти, І добре знав греблі гатить. 80 Там всі невірні і христьяне, Були пани і мужики, Була там шляхта і міщане.

Вiн перевiв галоп коня на ристь, а потiм на широкий крок.

Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків.

Відмова судновласни¬ ка чи вантажовласника від своїх прав на застраховане судно або вантаж на користь страхової організації, яка в цьому разі виплачує страхувальни¬ кові повну страхову суму. Юридична особа, на користь якої виставлено акредитив.