Обуритися Posted on by / 0 Comment обу́ритися1 – дієслово доконаного виду (розгніватися) Інфінітив обу́ритися, обу́ритись однина множина Наказовий спосіб 1 особа обу́рмося, обу́рмось 2 особа обу́рся обу́ртеся, обу́ртесь МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа…
Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески Posted on by / 0 Comment Може ж людина розгніватися, коли бачить перед собою гори пошматованих, понівечених металевих конструкцій, що не знати, як за них братися, з якого кінця, –
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми Posted on by / 0 Comment Замість розгніватися і зчинити скандал, він почав плакати.
Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК Posted on by / 0 Comment Одначе він проковтнув образу, бо не міг на неї образитися, як не міг розгніватися на пишну троянду, що вколола своєю колючкою.
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій Posted on by / 0 Comment Та все-таки в глибині серця вона не могла по-справжньому розгніватися на людину, вся душа якої, здавалося, складалася з самої правдивості та мужньої доброти.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Спробував розгніватися, але замість того почервонів розгублено.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Наприклад, якби ми вас охрестили ондатрою, чи ви могли б за це на нас розгніватися?
