Розквітлий Posted on by / 0 Comment розкві́тлий1 – дієприкметник (від: розквітнути) відмінок однина множина чол.
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши Posted on by / 0 Comment Але чи встигне воно розквітнути? … Пролетарське мистецтво має час розквітнути.
Микола Гоголь – Вій Posted on by / 0 Comment Вона лежала мов жива; чарівне чоло, ніжне, як сніг, як срібло, здавалося замисленим; брови — ніч серед сонячного дня, тонкі, рівні, гордовито підвелися над закритими очима; а вії стрілами впали на лиця і пашіли огнем таємних жадань; уста — рубіни, ладні розквітнути усміхом щастя, повінню радості…
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment Чиновник не тільки не має загально-інтеліґентної кваліфікації, він ще й катеґорично відмовляється думати і помічати місця, де би можна було допомогти рідній мові розквітнути.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Повернення Короля – Володар Перснів-3 Posted on by / 0 Comment Гондор може впасти, але все ж, якщо уціліє хоч щось вічне, незнищенне, здатне розквітнути згодом і принести плоди, тоді я вважатиму свою справу закінченою.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Він не витримав того погляду, спалахнув, як квітка, що забула своєчасно розквітнути, і хотів було випалити своє улюблене: «Таке се ля ві, ма шер…» Але не сказав нічого.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment …зажеврюється між дітьми найраніше оте почуття, що до певного часу воно тільки в бруньці сидить, а настане пора, може, суджено буде йому розбуятись яскраво, на повну силу розквітнути.
