Результати пошуку слова: Рура
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ
Коли вкочувався досередини, рура жалісливо заскреготала. … Адже гнітило його все: черепашача їзда, вони, батьки, які за всі ці роки, що тряслися над ним, стали йому осоружними, рура, нависання якої сприймав за особисту образу. … — Один… Два… На три, вирвавшись з їхніх рук, рура з гуркотом котиться вділ.