Результати пошуку слова: Рябко

Рябко

Posted on by / 0 Comment

рябко́ – … іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний рябко́ рябки́ родовий рябка́ рябкі́в давальний рябку́, рябко́ві рябка́м знахідний рябка́ рябки́, рябкі́в орудний рябко́м рябка́ми місцевий на/у рябку́, рябко́ві на/у рябка́х кличний рябку́ рябки́

Рябкоподібні

Posted on by / 0 Comment

рябкоподі́бні – множинний іменник, істоти відмінок однина множина називний рябкоподі́бні родовий рябкоподі́бних давальний рябкоподі́бним знахідний рябкоподі́бні, рябкоподі́бних орудний рябкоподі́бними місцевий на/у рябкоподі́бних кличний рябкоподі́бні*

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

За Рябком пiдтюпки бiг Онисько. … уджга, Рябко, уджга! … А Рябко кинувся прожогом на молодого Радюка й ухопив його зубами за чобiт. … Радюк дригнув ногою, а Рябко вчепився зубами в закаблук, наче п'явка. … Вiн махав ногою, а Рябко волочився слiдком за ногою по баштанi, аж огудиння поплутались кругом.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір

Posted on by / 0 Comment

Але в цей час знадвору невдоволено обiзвалась качка, гавкнув Рябко, хтось заспокоїв його, а далi поторгав хвiртку, що вела з клунi до хати. … А от з-за дровiтнi, мов навiжений, вискакує блохотрус Рябко i з розгону кидає переднi лапи на мої плечi. … Поки я, вскочивши в безнадiю, ганьблю себе, надворi озивається Рябко.

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Posted on by / 0 Comment

Мабуть, у цьому великому діянні є й батькова частка, належить у ньому щось і дідові, й бабі, вчителеві, сусідам і навіть двірському Рябкові, двом дубам під вікном, ручаєві за хатою, лугові і, звичайно, друзям-ровесникам, які все знають, все бачили і – слово честі!