БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Десь було перейдено ту межу, на якій був поворот у блаженний, рятівничий сон, тепер душа, мовби збившись з дороги, блукала на манівцях безсоння, в гарячковім маячінні. й так, як потопельник намацує одчайдушно ногами плавинку – маленький і хисткий, але рятівничий грунт, –