рятівни́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рятівни́чий | рятівни́ча | рятівни́че | рятівни́чі |
родовий | рятівни́чого | рятівни́чої | рятівни́чого | рятівни́чих |
давальний | рятівни́чому | рятівни́чій | рятівни́чому | рятівни́чим |
знахідний | рятівни́чий, рятівни́чого | рятівни́чу | рятівни́че | рятівни́чі, рятівни́чих |
орудний | рятівни́чим | рятівни́чою | рятівни́чим | рятівни́чими |
місцевий | на/у рятівни́чому, рятівни́чім | на/у рятівни́чій | на/у рятівни́чому, рятівни́чім | на/у рятівни́чих |