Результати пошуку слова: Рівна

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

— цілковита зміна: постать рівна, спокійна, лице повне гідності, поважності, врочистості. … Це ж мусить бути, дійсно, вибра-ниця, рівна генієм та силою, гідна корони всієї землі. … І тільки в черниці може бути така рівна блідість, така загостреність і висхлість точеного овалу й зблідлість уст.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Вона була найпоказніша між усіма дамами, висока, поставна, плечиста та рівна станом, як тополя. … Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові. … Вона стояла серед світлиці рівна, поважна та струнка, неначе статуя побіди. … Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Вона швидко з’явилась в дверях, висока, тонка та рівна, як тополя. … її рівна, блискуча постать була ніби намальована на здоровому килимі ясними блискучими фарбами. … висока, рівна, стан тоненький, ніжки маленькі, пальці класичні, тонкі, довгі. … Під вікном майнула темна рівна постать.

ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ

Posted on by / 0 Comment

Дійсна людина є своєму вічному батькові єством та силою рівна, єдина в кожному з нас та ціла в усякому» (112). « … Дійсна людина є своєму вічному батькові єством та силою рівна, єдина в кожному з нас та ціла в усякому» (112). «

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

В кінці алеї замріла висока рівна постать молодого панича. … Подобались їй тільки жваві, великі, розумні карі очі та його струнка рівна постать. … Рівна його постать ще неначе стала рівніша. … –  А ти надто вже спокійна та рівна на вдачу.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Posted on by / 0 Comment

Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. … Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні.

Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА

Posted on by / 0 Comment

Стояла тиша; світла щілина внизу Мартиних дверей була рівна й ясна, з крану мірно спадали краплини води. … І дівчина тоскно відчувала, що вся ця велика установа, всі працівники її, з якими ще вчора вона була рівна, тепер відразу стали байдужі до неї через те, що прізвище її вписано в оцей список.