Результати пошуку слова: Серпанок

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

На шапочцi червоний серпанок. … Червоний серпанок має на вiтрi. … Перед ним все ще рожевощока гостя, синi очi i червоний серпанок. … Залу заливають, заповнюють… Навколо мигають серпанок, плечi, коси. … Серпанок занавiсок надувається, мов вiтрильник. … Земля, небо… На нiм хмарини, легкi, мов серпанок, i прозорi.

УКРАЇНКА Леся – Лісова пісня

Posted on by / 0 Comment

На нiй два вiнки – один бiльший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-пiд нього спадає серпанок. … вiн накидає їй срiбний серпанок на голову. … Срiбний серпанок на Мавцi звився угору, мов блискуча гадючка, чорнi коси розмаялись i змiшалися з вогнистими кучерями Перелесника.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

так утішно дивитись, як ритмічно рухається серпанок над малень кою голівкою, як з одної істоти переливаються соки в другу. … Нарешті серпанок лежить зовсім непорушно. … Тоді вона обережно віднімає його від грудей, застібається і скидає серпанок. … Нарешті, легка дрімота, як Клавдин блакитний серпанок, потрохи обвиває мій мозок.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Сонце, заходячи, кидало червоне проміння на порослі лісом кручі по той бік ставу, клало м’які тіні на западини й схили, ефектно вихоплювало підвищення, запалювало то в одному, то в другому місці червоним полум’ям став і підсвічувало рожевий серпанок далини.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Кизляр-ага вправно й уміло зісмикнув з Настасі всі оті широкі тканини й на голі плечі накинув їй султанський прозорий серпанок, шепнувши суворо: «Віддай падишахові його хустину!» І щез, лишаючи дівчину віч-на-віч з чужим для неї чоловіком.

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

Надзвичайно швидко роздягнувшись, вона постояла хвилинку бiля вiкна, приоповивши себе в мутний серпанок фiранки, слухаючи з дитячим задоволенням (що в книзi було б халтурою) шарманщика, який вигравав на вже набряклому присмерком подвiр’ї. … Наступної хвилини й вiн i сiрий серпанок щезли.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Він же сам був дідом юнака, котрий так захоплено підходив до повоза, коло якого пританцьовувала на стежині найкраща в світі дівчина: відтак почув Iван посвист батога, що змахнув ним візниця, і повіз рушив у той синюватий серпанок, який плівся над дорогою і повивав світ.