Сивко Posted on by / 0 Comment сивко́ – … іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний сивко́ сивки́ родовий сивка́ сивкі́в давальний сивку́, сивко́ві сивка́м знахідний сивка́ сивки́, сивкі́в орудний сивко́м сивка́ми місцевий на/у сивку́, сивко́ві на/у сивка́х кличний сивку́ сивки́ [розм.]
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Знову десь далеко заіржав дикий степовий кінь, і відгукнулися до нього Сивко й кінь вершниковий, скинули важко головами – вмирала в глибині цього світу далека луна. … Коні заіржали й закрутилися, відгукнувся до них і Сивко, а попик зирнув на пришельців спокійними синіми очима.
Словник ІНШОМОВНИХ слів ТЛУМАЧЕННЯ, СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЛОВОВЖИВАННЯ Posted on by / 0 Comment Кулик родини сивко¬ вих, із довгим дзьобом та короткими ногами.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Мотаю онучу, тягну чобота, а другою товариша розштовхую: «Сивков, чуєш?
