Скопець Posted on by / 0 Comment скопе́ць1 – іменник чоловічого роду, істота (кастрат) відмінок однина множина називний скопе́ць скопці́ родовий скопця́ скопці́в давальний скопце́ві, скопцю́ скопця́м знахідний скопця́ скопці́в орудний скопце́м скопця́ми місцевий на/у скопце́ві, скопці́, скопцю́ на/у скопця́х кличний скопцю́ скопці́
Скопати Posted on by / 0 Comment скопа́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив скопа́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа скопа́ймо 2 особа скопа́й скопа́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа скопа́ю скопа́ємо, скопа́єм 2 особа скопа́єш скопа́єте 3 особа скопа́є скопа́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … скопа́в скопа́ли жін.р.
Скопа Posted on by / 0 Comment скопа́ – … іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний скопа́ ско́пи родовий скопи́ скіп давальний скопі́ ско́пам знахідний скопу́ ско́пи, скіп орудний скопо́ю ско́пами місцевий на/у скопі́ на/у ско́пах кличний ско́по ско́пи * Але: дві, три, чотири скопи́
Скоп Posted on by / 0 Comment скоп – іменник чоловічого роду (скупчення; також уживається в складі фразеологізму – усім скопом) відмінок однина множина називний скоп родовий ско́пу давальний ско́пу, ско́пові знахідний скоп орудний ско́пом місцевий на/у ско́пі, по ско́пу кличний ско́пе* [розм.]
Скопичити Posted on by / 0 Comment скопи́чити – дієслово доконаного виду Інфінітив скопи́чити однина множина Наказовий спосіб 1 особа скопи́чмо 2 особа скопи́ч скопи́чте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа скопи́чу скопи́чимо, скопи́чим 2 особа скопи́чиш скопи́чите 3 особа скопи́чить скопи́чать МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … скопи́чив скопи́чили жін.р.
