Skip to content
– Так, так, вони мусять стояти за порогом… …
– Оже отець Ант, помираючи, роздiлив би дом свої дiти, на тому б i стояти, паки ж без ряду* (* …
– Налетiли печенiги з поля нагло, не самi iшли – нiби якась сила їх випирала, щити – хозарськi, мечi – грецькi, як можу я один супроти Вiзантiї, хозар i печенiгiв стояти?
Тут дiйсно приємно стояти. …
А тепер зима, працi для коней нема, стояти потраплять усякi шкури, а зате вiн заплатить свої борги – страх не любив заборження. …
“До самої весни стоятиме”,- …
Височезнi, рiвнi, стрункi, мов восковi свiчi, дерева, що, здається, їм тяжко стояти i вони ось-ось зiгнуться.
На брані, коли доводилось стояти віч-на-віч з ворогами, у кривавих січах під Адріанополем, Преславою, Доростолом, коли над головами витала смерть, у довгі безсонні ночі, коли вони – закривавлені, посічені – лежали на холодній землі й не знали, що готує їм наступний день, –
ми сидимо от, як турки, бо не маємо права ані ходити, ані стояти, ані лежати… Тільки сидіти і то тихо. …
Знав із минулого, що в кожному такому коридорі половина камер – одиночок, а половина загальних, розрахованих нормально на 10, а деякі й на 13 осіб, цебто камери, де могло стояти 10 – 13 ліжок і стільки ж тумб та табуреток.
