Результати пошуку слова: Сяйво

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Здавалось, її виразні очі розпогодились і світили таким сяйвом, що Дмитро не міг одвести од них свого погляду, і з радісним подивом розумів: любов дівчини була глибшою, чим він гадав. … Ступав по вузькій місячній дорозі, а віз то впливав у сяйво, то поринав у мереживо, виплетене тінями розлогих дерев.

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Як блищати може сяйво, що іде уже за пруг? … І тоді за ним помчали Автанділ і Ростеван,- Він же гордо їхав далі, коливався юний стан, Гнався кінь, Мерані чорний, і встелявся сяйвом лан. … Не хотів людей я бачить, одвертав од людства зір,- В лісі, між дерев високих, ліг спочить під сяйвом зір.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Ферхад-паша падав на коліна, цілував сліди Сулейманові: «Сяйво очей моїх! … Надто багато чорних тіней смугувало сяйво самого Ферхада-паші. … Що зоріли йому в найгустішій пітьмі, з дивним сяйвом, од якого б розпромінилася навіть найпохмуріша душа. … і знов прокидаєшся, і тільки ніч, мертве сяйво місяця і тиша, як на тім світі.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Вiкна замальованi ласицями, мiсяць обливає їх своїм сяйвом, i вони горять переливно i дивовижно, нiби те пальмове листя, лите зi срiбла. … Хутiр зiстався на своєму мiсцi самий, i, як завжди, його обливав мiсяць своїм сяйвом, довкруги крякотали жаб’ячi хори, повiвав iнколи вiтрець, на траву падала роса.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

– Молись за те, щоб сяйво Христової вiри швидше зiйшло на них. … Галявину, на якiй сидiв Микула, заливало мiсячне сяйво, пiд промiнням окреслювались в'яле листя папоротi, барвиста роса, темнi квiти. … Крiзь вiкно потоком вливається рожеве сяйво свiтанку, крий боже, хтось побачить, що ключниця княгинi Ольги плаче!

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

Дивлячись на вечірницю, що в цю хвилину поринає в хмару й тче навкруг себе золоте сяйво. … Похитуючись, Блюд став на порозі, жовте сяйво кількох свічок освітило його обличчя. … У підземеллі не горить світло, крізь душник у стіні ледь просочується сяйво місяця знадвору, важко вгадати, хто стоїть і сидить тут, –

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Каструля доливалася – все це було залито вечірнім сяйвом у малинових півтонах; заспокоєні кози лягали серед двору і опускали втомлені голови. … Сяйво від тої постаті в дверях, від тої ясно-синьої тканини і незвичайно гарного обличчя впало і на неї і розтопило сиві її очі. … Бліде сяйво точилось із облич, рівне, погідне й прозоре.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Його бліде обличчя, освітлене з одного боку сяйвом лапмади, вирізнялося надзвичайно рельєфно на тлі ніжного рожевувато-блакитного неба, яке видно було крізь розчинене вікно. … На заході тихо розливалося ніжне, пригасаюче сяйво вечірньої заграви.

ПАШЕК Мирко – Ловці перлів

Posted on by / 0 Comment

Тої миті, коли сонячний серп виринув з моря, а дрібні хвильки підхопили його сяйво й розкололи морську гладінь на золоті та блакитні пруги, хаджі Шере клякнув і, торкнувшись чолом піску, замурмотів слова ранкової молитви. … Воно білясте, пройняте сонячним сяйвом і ніби просякнуте спекою.