Результати пошуку слова: Сяяти

ся́ти – дієслово недоконаного виду (сяяти) Інфінітив ся́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа ся́ймо 2 особа сяй ся́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ся́тиму ся́тимемо, ся́тимем 2 особа ся́тимеш ся́тимете…

Пан президент перестає сяяти, здіймає руку з плеча, відвергається, з волосяним свистом починає сопти, люто надушує на зелений гудзик і раптом знову круто повертається до пана міністра. І тільки раз перестає посміхатись і сяяти. Хіба нема їй із чого сяяти гордістю?

28 А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло. 17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника, 18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Сяяти сяють… Ні, справа не в грошах. Ліда передивилася їх добрий десяток, та сама думка про те, що незграбне одоробало сяятиме на Стасовій руці поряд з обручкою, викликало відразу.

Верболіз і наступного літа в червні сяятиме золотистим цвітом, як сяє ним нині. Верболіз і наступного літа в червні сяятиме золотистим цвітом, як сяє ним нині.

Знаю, довго будуть народи обмацувати нашу зброю, лічити наші рани, сяяти вдячністю чи заклякати з ненависті.

Я вдячно прихиляюсь до дiда i мiж зорями мого дитинства розшукую вечiрню зорю поета, що буде менi сяяти все життя… I радiсть i горе ходили цiєї ночi разом.

Справді дав йому Всевишній сонцем сяяти й горіть!

– vor Glück strahlen – сяяти від щастя.