Сінце Posted on by / 0 Comment сінце́ – … іменник середнього роду відмінок однина множина називний сінце́ родовий сінця́ давальний сінцю́ знахідний сінце́ орудний сінце́м місцевий на/у сінці́, сінцю́ кличний сінце́*
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment – Стоїть у повітці, жує сінце разом з козою Галькою. … Він повернувся за стодолу, сів під ожередом, з якого його кінь уже посмикував сінце, взяв і собі в зуби стеблину і, пожовуючи її, замислився.
Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment — глузував собі Базилько.— Олень такий гарний, мов писаний, а які у нього роги, мордочка, а як він смачненько хлопський вівсик скубе та мужицьке сінце хрупає…
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Таке мале, а бралося ніби вже сінце їсти, вже ніби щось микало з-за драбини.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Та скажіть… Забрались-те сінце, бо там далі в стіжку, кукурудзиннячко.
