Результати пошуку слова: Сіро-Блакитний

Він дивиться на сіро–блакитний південний обрій, захаращений смугами темно-сірих дощових хмар і згадує інший ранок, прикарпатський, грудневий, занурений у нутро північно-західного циклону… П’ята година ранку.

Поки я побіжно знайомився з системами керування кораблем, Рашель на хвильку десь вийшла, а коли повернулась, то тримала в руках сіро–блакитний військовий мундир, схожий на ті, що в них були зодягнені офіцери на станції „Вермандуа“.

Наприклад, Кость Пестушко, очоливши Степову дивізію, взяв собі псевдо Степовий, а згодом змінив його на Блакитний. У вікні будинку зліва – обличчя гарненької дівчини з великими чорними очима, зправа на воротях стоїть струнка сіроока дівчина з одній легкій блюзці. Блакитний розвів руками.

…вулиці, але це не розтопило замерзлі й такі насторожені очі, спалахнув тільки там блакитний полиск. Одне вікно було завішене чорним папером, а друге так закіптюжилося, що краєвид за ним пливав у сірому тумані.

І князь, сіро посміхнувшись, корчачи від сорому пальці ніг, трудно видушує з своїх хорих, расових уст: — Ранок — сліпучо-сонячний, здивовано-блакитний, з весело-бадьорим гуркотом вулиці, з таким теплим, специфічним духом политих ранішніх тротуарів. Брови її хмуро насуплені, очі пильно всіромлені в землю.

Проявляється на листках у вигляді блідо-рожевих плям, що зливаються пізніше в смуги жовто-коричневого та блідо-сірого кольору, які по всій дов­ жині мають розриви. Віночок блакитний або білий.

З цим відчуттям Чеді тихо вийшла з каюти, коли Гріф Ріфт погасив стереопластичний портрет і стояв у сірому світлі мовчазний і нерухомий. Вірний блакитний СДФ, підібгавши ніжки, вмостився під ліжком (тут спали на високих ложах із заліза або пластмаси) і був накритий напівспущеним до підлоги покривалом.

Тоді став навмисне зупинятися перед вітринами магазинів і побачив, що метрів за двадцять позаду чоловік у сірому плащі теж зупиняється, не відстаючи від нього. Блакитний «шевроле» механіка зупинився на тихій вулиці. Блакитний «шевроле-55» проїхав повз взуттєву фабрику «Ково». подумав Альберто, побачивши блакитний «форд».

Сіро й знеосіблено. Серед сірої, як земля, саламахи Андрій кидався в очі своєю свіжою, бронзовою шкірою, ніби його щойно забрали з пляжу, від вигод вільного життя. А пам’ятаєш, як ми разом чіпляли жовто – блакитний прапор?..