Результати пошуку слова: Тим-то
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу
нема в менi, i квит, тим–то вiн i дивився на мене з iскрами неприхованого захвату в зорi, навiть коли вже було по всьому: “А ти вiдва-жна жiнка!”, … А, i ще одне, мало не забула: от тим–то й кохання твої – мишачi виходять: невеличкi такi. … Повiр’я?” Вiн стримано кивав – i тим нiби вступав з тобою у змову; “А який саме?” –
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Тим–то і припала вона циганці Маврі так до душі… і збудила в ній думку… зажити в ній на самоті і віддатися цілком ворожбицтву та ліченню людей різним зіллям з гори Чабаниці. … — Та тим–то для нього і добра, — … — Тим–то і штука, біла ти голубко… — … Слухаючи, мов відзискує свідомість, і з тим чим раз, то блідне.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада
Тим–то Черевань і звав сей жбан божком. … Тим–то Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость. … – Знаю я, брате,- каже Кирило Тур,- як Шраменко рубається; тим–то й не хочу у такому разі показати йому свою спину. … Тим–то усі були й безпечні, да й самі вони, Петро із Лесею, мовчки сумовали.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад
– Вони весь час не йшли тобі з голови, тим–то й навернулися на язик. … Тим–то серед іспанців ніколи не було художників-пейзажистів. … Тим–то я й сказав, що піду сам. … – Тим–то я й не хотів, щоб ти його взагалі читала. … Ті двоє були мисливці-професіонали, і, як він тепер розумів, тим–то Джума й не захотів марнувати навіть усмішки.
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців
Іполит Матвійович не боявся геморою, він боявся протерти штани, тим–то й користувався синьою повстю. … Тим–то, коли Полєсов постукав у двері і Олена Станіславівна спитала: «Хто там?» – … Тим–то він почав діловито: – … Тим–то він був дуже здивований, коли хазяїн кімнати, впоравшись зі своїм туалетом, несподівано заспокоївся.
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Тим–то бог так і зробив. … А Зінькове товариство тим часом трохи побільшало: став туди ходити Дмитро Василенко. … Добули її й постановили випити гуртом — усім тим, що гуляли того разу в карти. … «Треба перечасувати,— думав,— а там, після суду, то вже моя воля буде!» А Сиваші тим часом жили собі тихо.