Skip to content В будинку панувала тиша… …
така пронизлива тиша, що, здавалося, нікого тут, окрім нас двох, нема, і я знову пригадав бандерівську листівку, в якій писалося, що тут вдень і вночі лунають зойки катованих. …
там зима, морози, а тут літо, тут пахне сінокосом, тут тиша і мир, лише Лиська вряди-годи почісує собі поміж рогами об драбину. Вгорі, над садом, у всіх напрямах прорізують закурену димом міста небесну блакить аероплани, обливаючи тишу саду лопотливим гуркотом моторів. …
Ну, добре, мир, тиша, овечки, мечі на рала. …
В каплиці стоїть чуйна, напружена тиша. …
На хвилину настає тиша. …
Мертва, шарудлива тиша. …
Шипуча, напружена тиша. У палатi настала така тиша, що чути було, як вiє вiтер одразу за вiкнами, як глибоко зiтхнув Полуяр. …
У степу було надзвичайно тихо, тiльки десь бив i бив перепел, iнодi здалеку долiтала луна копит диких коней, а мiж цим стигла тиша, – …
Здається, вона робила все як слiд, хотiла тишi Руськiй землi, добра людям, досягла свого.