Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Софія стоїть біля самого берега, неначе невдоволено мружиться, та ніяк не може заховати трепетної усмішки. … трепетно відповів, все. … І хлопець міцно заплющив очі, щоб ясніше побачити дорогий образ, а серце трепетно, вистукує своїм молоточком велику та тривожну радість.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Щось таки було в цьому раптовому обриванні розшалілого серця, в його трепетному підкочуванні кудись під горлянку, в цій залізній долоні, що не без птахоловної вправності полюбляла стиснути його й не пускати. … І все це дано нам не поодинці, а разом, єдиною трепетною субстанцією!
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment до мене трепетно наближаються найдорожчi днi мого дитинства.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment …напровесні я їздив на етюди по Шевченківських місцях; мене манила прозорість, глибини горбатих полів, якийсь особливий настрій, який панував тільки у Моринцях та Кирилівці; я трепетно й поспішно замальовував плахти озимини, головасті дуплаві верби, що випромінювали сум, традиційні білі хати, безліч разів малював тополі, що у провесняні дні…
Остап Вишня – Ленінград Posted on by / 0 Comment З якою трепетною любов'ю загортали його ленiнградцi й ленiнградки землею, пiском i щебенем, "насипали високу могилу" над ним, щоб не пошкодила його ворожа бомба чи снаряд…
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея Posted on by / 0 Comment У повітрі трепетною хмаркою духовитої пудри зависав білий порох. … У повітрі трепетною хмаркою духовитої пудри зависав білий порох.
Олександр Довженко – Щоденник Posted on by / 0 Comment Уперше за довгий свій вік лицедійства опинився він на таких просторах перед лицем одвічності, і прибита пилом і мізерією многолітніх дрібниць душа його ніби вирвалась з кайданів і полинула між хмари, жахаючись, і плачучи, й радіючи трепетно, що єсть вона, душа, яка причастилась великого.
