Skip to content 120 Турн, бачивши троян роботу, Як рать рутульськую трощать, Як б’ють їх, не жалія поту, Рутульці, мов в’юни, пищать; Велів вести зо всіх олійниць, Де тілько єсть, із воскобійниць, Як можна швидче тарани. …
Одні других випереджають, Врагів, як хмиз, трощать, ламають; Така підданців єсть любов. Вони оддалік погрожували уламрам рогатинами та списами, удаючи, ніби колють їх, кидають на землю, трощать голови, порють животи. …
Ось кого треба знищити, хоч п’ятнадцятеро грудей і боронить його… Завзяття, дужче від смерті, пройняло мисливця, і він прожогом, ревучи, наче зубр, кинувся в бійку, трощачи ворогів своїм києм. За лiсом, за пiдлiсом, там, де угорське озеро, гудiло, гуло, клекотiло, здавалось, мороз i мiсячне сяйво тнуть i трощать лiси, мерзлу землю, кам’янi гори i саме склепiння неба, яке час вiд часу, нiби смертельно хвора людина, озарялося тремтячим струмом червоного сяйва. 