Результати пошуку слова: Тяти

тятива́ – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний тятива́ тяти́ви родовий тятиви́ тяти́в давальний тятиві́ тяти́вам знахідний тятиву́ тяти́ви орудний тятиво́ю тяти́вами місцевий на/у тятиві́ на/у тяти́вах кличний тяти́во* тяти́ви* * Але: дві, три, чотири тятиви́

Пiсля снiдання Ант одягнув широкий пояс, почепив до нього з лiвого боку набитий стрiлами ремiнний тул, з правого – нiж, взяв у руки зроблений з буйволової костi лук, попробував тятиву. Тятива на ньому була зроблена iз кiнської жили, i зараз, коли Ант натягнув її й раптом одпустив, вона довго й тонко дзвенiла.

70] Не сагайдак-бо й не лук з тятивою в феаків на мислі, А корабельне кермо, і весло, й кораблі рівнобокі, В них-бо красуючись, море вони переходили сиве. Так оповів він, і зразу на плечі закинув я мідний, Срібноцвяхований меч свій великий і лук з тятивою І провести мене тим же звелів Еврілохові шляхом.

48] Сівши оподаль швидких кораблів, тятиву натягнув він – 49] Дзенькіт страшний від срібного лука луною розлігся. Александр, тятиву натягнувши у лука, 376] Гостру пускає стрілу, – 372] Тевкрові вслід Пандіон ніс вигнутий лук з тятивою. 463] Сплетену добре зірвав тятиву з бездоганного лука 464] Зевс, поки цілився той.

У ту ж мить заспівала тятива Леголасового лука. Дзвеніла тятива лука. Він натягнув тятиву, але тут же, злякано скрикнувши, опустив руки, і стріла зісковзнула на підлогу. Леголас одержав лоріенський лук – довший та міцніший, ніж луки Чорнолісся, з тятивою, звитою з пасма ельфійського волосся.

Ступивши на берег, він зразу напнув тятиву й наклав стрілу – про всяк випадок, якщо з’явиться прихований сторож човна, хоч би хто там його стеріг. Перетяти мотузку, якою підвішено гнома, – Від співу тятив і пронизливих суремних кличів Смауг розлютився до сліпої нестями. Бард нап’яв тятиву востаннє.

І коли уявлялося колись життя, мов євхаристія, мов нестримний біг затятих апостолів до таємниці, то тепер могла переконатися, що таємниць не існує, що й на тих апостольських вершинах, мабуть, можна знайти прокляття або й кінець. Стріла накладена па лук, тятива напнута – нема ради.

Відтягнувши тятиву далеко назад, він послав отруєну стрілу просто в серце величезного антропоїда. Дужа чорна рука сильно нап’яла тятиву; вепр Хорта кинувся вперед, і тоді чорношкірий пустив отруйну стрілу. – відповів Тарзан і знову нап’яв тятиву.