Вкусити Posted on by / 0 Comment вкуси́ти1 – дієслово доконаного виду (укусити) Інфінітив вкуси́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа вкусі́мо, вкусі́м 2 особа вкуси́ вкусі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа вкушу́ вку́симо, вку́сим 2 особа вку́сиш вку́сите 3 особа вку́сить вку́сять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Кафка, Франц – ПЕРЕВТІЛЕННЯ Posted on by / 0 Comment Якби вона просто не ввійшла до кімнати, для Грегора не було б у цьому нічого дивовижного, оскільки, знаходячись біля вікна, він не дозволяв їй відчинити його, але вона не просто не ввійшла, а відринула назад і зачинила двері; сторонньому могло б видатися навіть, що Грегор підстерігав її і хотів укусити.
СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка Posted on by / 0 Comment Приблуда злякано гавкнув, підстрибнув і закружляв, силкуючись укусити свого хвоста.
ЛЕМ Станіслав – Фіаско Posted on by / 0 Comment Але світ поза ^ією нішею, цим інкубатором мислячих мавполюдей, має цінності, яких не можна взяти до рук, побачити, укусити, почути, обстукати і в такий спосіб привласнити.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment Коли в тебе, можна сказати, аж слинка тече – ну й хочеться ж укусити оте яблуко смачнюче!..
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment — Е-е, однакові то однакові, а проте всякий пан ще й по-свойому норовить укусити.
