Результати пошуку слова: Уїдливо

Я потрапив, за невеликий зріст свій, до останньої – восьмої роти, що всьому полкові правила за об’єкт уїдливого глузування. як дияволи в пеклі, з довгими черпаками в руках, обливають кожного – з голови до ніг – аж чорною, уїдливо смердючою карбовкою.

уїдливо відповів Чед.  уїдливо кинув Чед, – уїдливо підтакнула Джун старій плетусі. – уїдливо спитала домоправителька.  уїдливо відпарирував Чед. 

Всі ці «афоризми з арсеналу найновішої філософії ув’язнених мислителів» і ще низку інших подібних уїдливо й загонисто висловив Краснояружський, сидячи в позі факіра, й закінчив: – – уїдливо викарбував Великін. проговорив Сергєєв уїдливо. По камері прокотився сміх полегшення і воднораз уїдливої іронії.

— уїдливо запитав, але його інтонації не помітили і серйозно відповіли: — підказав уїдливо. з уїдливою покорою промовив Прокіп Денисенко. Тепер щоранку над нею почав уїдливо, з старечим придиханням, бурчати «фокке-вульф». уїдливо запрошує Дарка.

з уїдливою посмiшечкою сказав Будка.  не без уїдливостi поправив Ява (пригодницьку лiтературу ми знали не гiрше вiд них!). Вiн дивився на мене з уїдливою посмiшкою. – уїдливо сказав я.  – уїдливо спитав я. 

Заводська молодь уїдливо домагалась, щоб Юрко читав їм лекцiї. За стiною хтось уїдливо-одноманiтно повторював: – Звучить холодно, уїдливо, одноманiтно…

уїдливо смiється Грицько, виходячи з хати. уїдливо промовила секретариха з суду. Яким вiн здався їй гидким, цей запанiлий рiзник, кепкуючий з людського горя… а вона ж повинна його обнiмати та пригортати… якою злою та уїдливою ця стара вiдьма Оришка, плюючи в очi своєму чоловiковi за те, що той розкрив правду… Господи!

Стогнуть пугачi, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики. М а т и (уїдливо) Пора ж тобi коровицю здоїти, оту молочну, турського заводу, що ти ще за небiжчика придбала.