Skip to content – Химера, батьку! …
Козацьке слово, химера! …
«Звідки,- каже,- се такого сміття набралось?» Такий химера! …
Я вже, братику,- обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,- покидав зовсім сей світ, набитий бабами та всякими химерами, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, так що ж? У ряді слів, що давно засвоєні українською мовою, у словах, запозичених зі східних мов, а також у словах церковного вжитку літера и пишеться й після інших приголосних: кипарис, вимпел, лиман, мирт, химера, кинждал, кисет, єпископ, митрополит, диякон. …
Життя з подвійним дном химера. 