ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Кинув повіддя слугам і ледве не вбіг у покій, де пан Ходачківський догризав ногу дикого вепра. задоволене й сито відповів йому Ходачківський, – Ходачківський позирнув на нього червоними бичачими очима й шумливо звівся з-за столу. пробурмотів Ходачківський. заспокоїв його Ходачківський, увалюючись ув услон.