Результати пошуку слова: Худоба
Улас Самчук – Волинь
От худоба… Як його, не знаю… того… – … Цей – борони Боже, щоб худоба на його луг чи стависько “шлапнула”. “ … Худоба дешева. … Тепер вiн хотiв знати, чи i худоба може думати, чи може розмовляти. … Худоба i так не може бiльше пастися. … До всього, каже Матвiй, худоба любить, щоб за нею припильнувати, доглянути.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Тепер ми люди, а не бидло, не панська худоба. … Худоба ішла перед плугом, а він — над чужим плугом груди ломив. … І худоба розбирається, де погань, а де порядна людина». … «Худоба кров чує». — … Тобі худоба потрібна? … Я б давно здав, тільки ж худоба в роботі. … — Це б коли худоба, щоб озимину після жнив кинута в землю.
На уходах – Андрій Чайковський
За ними далі — бранці, позаду —худоба. … Об'їхали великим колом балку аж у те місце, де стояла награбована татарами худоба. … Аж надбігла на них налякана худоба. … За ними скакала оскаженіла худоба. … І здобичі не було великої, бо худоба знівечилася. … Худоба почала розбігатися і ревіти, а там, позадиравши хвости, гналася щосили до села.
Ольга Кобилянська – Земля
А її красна худоба, її пишний кінь – найдорожча штука в її стайні! … А його худоба, що, мов шовк, улискувалась на пасовиську?.. … Бджілки наші без нього доглядати, а худоба… ви думаєте, що худоба не пізнає сього також? … – Не тяжко йти, як худоба є! … Зате у нього є поле й худоба. … – А худоба, тату?
Гнат Хоткевич – Довбуш
Але глянув убік — і обмер… Окремо від овець паслася рогата худоба. … Отже, ніяк невигідно ватагові, щоб у нього пропадала худоба. … Бо жодна худоба так не вимордує, «єк коза». … Їх худоба поважна, не метушиться — не метушаться й вони. … Худоба не раз заженетси у гущавину, причєкнет, шо ти будеш ту–о коло неї стоєти, а не завидиш і не вчюєш.
Григір ТЮТЮННИК – Вир
Весною, коли спадає вода, забродить туди пастися худоба, тирлується там, а зимою, коли жовтий очерет занесе снігом, особливо вечорами, петляють по острову лисиці, вичікуючи на поживу. … Не жени бичків, Тимку, бідна худоба зовсім охляла. … Горобці розкльовували паруючу купу гною, виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови.