не до ладу ляпнув я. Тому я ляпнув: – Загинув восени 1941-го року в бою на станції Ляплява Золотоніського району Черкаської області. …помив ножа в раковині на кухні, вимив і протер її, залишивши одну-єдину не помічену ним цяпочку крові, зайшов до душу, помився, одягнувся, витер і там усі відбитки і повернувся… ляпнув я абсолютно недоречно.
не виникає бажання – вляпатися в крапочку? рубонула зопалу щиро, як ляпаса вiдважила, – …тепер нiчний “Oil of Olay”, оно вiн чорнiє на поличцi, спершу на шию, тодi на лиця, цяп–цяп, кiнчи-ками пальцiв, помасажуй трошки, ну от, готово, i слоїчка закрити не забудь… молоснуло, як ляпасом: стоп, iдiотко, гальмуй, –
Про них згадує і Цяпка у творі “Ліс горить”, наводить конкретні приклади з прізвищами. Його характер добре змалював колишній зв’язковий Цяпка у спогадах “Ліс горить”. Нікітін зрозумів, що ляпнув дурницю про українську мову. Роман погодився, що ляпнув дурницю, не подумавши.
На кiнець дiстає за все вiд батька одного ляпаса i завчасу йде спати. Поблизу кляпотить млин. Оце вицяпнула ще сьогоднi з кварту, а завтра, як упаде снiг, i того не буде. Навкруги тиша велика i чути лише, як кляпотить здалека млин. Може, що вицяпну.
Олег Цяпа був зубним лікарем і його відразу ж забрали до лазарету, де він пломбував діри самому начальникові штабу. Це тривало так довго, поки руки остаточно не слабли і кожен з тих бідолах не ляпався лицем у нечистоти. Я так і знав, що ти це зараз ляпнеш, дотепнику!
Діставши добрячого ляпаса, дитина підвелась на криві ніжки, підійшла до клітки з курми, що висіла тут же на стіні, й почала завзято штрикати в щілину паличкою. В глиняному горщику на гостей чекала густа затірка “цяпу” з маніокового борошна.