Результати пошуку слова: Цяця

цяця́вся, цяця́всь цяця́лися, цяця́лись жін. цяця́лася, цяця́лась сер. цяця́лося, цяця́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник цяця́вшись

цяця́нка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний цяця́нка цяця́нки родовий цяця́нки цяця́нок давальний цяця́нці цяця́нкам знахідний цяця́нку цяця́нки орудний цяця́нкою цяця́нками місцевий на/у цяця́нці на/у цяця́нках кличний цяця́нко* цяця́нки* [розм.]

Ну, та й син цяця! то цяця! От цяця баришня! I мали думку прокотити заїжджого барина на славу, та староста охолоджував: не дуже лиш гнатимеш коней: невелика цяця їде – знаємо ми сих безштанькiв! Та разом i матушку проси: побачимо, що воно за губернська цяця. Велика дуже цяця?

В ній подобалось те, що вона не почала розводитись, яка велика цяця її татусь і т. Матері всі такі – їм нічого не треба, тільки розповідай, яка цяця в них синочок. А оте старе одоробло, Спенсер, все хихикає та підсміюється, аж із шкури пнеться, так ніби той Термер бозна-яка цяця, трясця його матері!

Ото була цяця! Ну, та й цяця,– як крашанка! Велика цяця – благочинна!

То себто ти?- спитався підстарший.- Що ж ти за цяця така, що нами будеш верховодити? А ось яка я цяця: раніше родився від тебе.

 Ну, якщо ти така цяця, то качай отсюдова, не мiшайся! Слiпучо красива, як цяця мальована, «кiнозiрка», сидячи в ночвах i держачись за них обома руками, мчала вниз по ескалатору. Вибачайте, але я ще не мiг звикнути до думки, що Гребенючка i – раптом – хороша, цяця!

Велика цяця! Потому єжели человєк учений, так йому уже свєт переменяється; тогди, тогди, приміром, що Химцє будєт бєлоє, то йому рябоє, што Химцє будєт цяця, то йому… пардон!..

В ній я славлю Паця, Бо він таки цяця. Адже ніколи й ніхто ще не співав про нього, про Паця, що він такий цяця.