Шарль Перро – Казки
Чарівницях», « … За тогочасним звичаєм, кожна чарівниця мала чим–небудь обдарувати принцесу. … Молода і добра чарівниця, яка сиділа поруч, почула її і стривожилась – чи не задумала, бува, стара чаклунка наворожити принцесі якусь біду. … Аж тут з–за килима виступила молода чарівниця й голосно мовила: –