Червиця Posted on by / 0 Comment черви́ця – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний черви́ця черви́ці родовий черви́ці черви́ць давальний черви́ці черви́цям знахідний черви́цю черви́ць орудний черви́цею черви́цями місцевий на/у черви́ці на/у черви́цях кличний черви́це черви́ці
Червивіти Posted on by / 0 Comment черви́віти – дієслово недоконаного виду Інфінітив черви́віти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа черви́вітиме черви́вітимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа черви́віє черви́віють Активний дієприкметник Дієприслівник черви́віючи МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Червивість Posted on by / 0 Comment черви́вість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний черви́вість родовий черви́вості давальний черви́вості знахідний черви́вість орудний черви́вістю місцевий на/у черви́вості кличний черви́восте*
Черва Posted on by / 0 Comment іменник жіночого роду (черв’яки, личинки) відмінок однина множина називний черва́ родовий черви́ давальний черві́ знахідний черву́ орудний черво́ю місцевий на/у черві́ кличний че́рво* [розм.]
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Та хай тая капуста в землю ввiйде, хай її черви зжеруть, коли за неї дiтей катувати,- лементує вона. … – На них черви, як борозняки, лазять, а ти… Тьху!.. … За два лiта, коли його не оралось, завелося у ньому досить рiзної черви.
