Чурок Posted on by / 0 Comment чуро́к – іменник чоловічого роду (гірський водоспад) відмінок однина множина називний чуро́к чурки́ родовий чурка́ чуркі́в давальний чурку́, чурко́ві чурка́м знахідний чуро́к чурки́ орудний чурко́м чурка́ми місцевий на/у чурку́, чурко́ві на/у чурка́х кличний чурку́* чурки́* [
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Якийсь подорожній — бородатий дідуган — нахилився, ловить губами джерельцо-чуркало, що вибиває просто зі схилу, з-поміж трави. … Якийсь там, на жебрака схожий, здибався нам біля княжого чуркала.
Гнат Хоткевич – Довбуш Posted on by / 0 Comment Олекса пішов шукати чуркала, щоб обмити. … Напилися води з того чуркала, що всіх люде не помалу живує: на високій горі б’є з–під землі струя води в півхлопа зависоко і як дві руки людських завтовшки.
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment Він сам умивав би свою Анну в тій копанці, в тому чуркальці над зрубом.
