Результати пошуку слова: Чіп

– І де ти, Чіпко, ходиш? бо очіпок подався трохи набік, лице в поту, руки в землі. – як стріла пуститься… Чіпка, як його звали, – Оце, було, Мотря чи Оришка скаже: «Подай, Чіпко, води!» або – ножа, або – веретено… – – «Десь Чіпка у нас буде дуже велике ледащо! Оришка справді душі не чула в Чіпці: так його любила й жалувала!

чіпки́й – прикметник відмінок однина множина чол.

чіпа́вся, чіпа́всь чіпа́лися, чіпа́лись жін. чіпа́лася, чіпа́лась сер. чіпа́лося, чіпа́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник чіпа́вшись

чіпо́к1 – іменник чоловічого роду (від: чіп – пробка; кілочок; стержень; шип) відмінок однина множина називний чіпо́к чіпки́ родовий чіпка́ чіпкі́в давальний чіпку́, чіпко́ві чіпка́м знахідний чіпо́к чіпки́ орудний чіпко́м чіпка́ми місцевий на/у чіпку́, чіпко́ві на/у чіпка́х кличний чіпку́* чіпки́*

чіпля́вся, чіпля́всь чіпля́лися, чіпля́лись жін. чіпля́лася, чіпля́лась сер. чіпля́лося, чіпля́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник чіпля́вшись

чіпа́в чіпа́ли жін. чіпа́ла сер. чіпа́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник чіпа́вши

чіпце́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

чіпли́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

чіпе́ць – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний чіпе́ць чіпці́ родовий чіпця́ чіпці́в давальний чіпцю́, чіпце́ві чіпця́м знахідний чіпе́ць чіпці́ орудний чіпце́м чіпця́ми місцевий на/у чіпці́, чіпцю́ на/у чіпця́х кличний чіпцю́* чіпці́*

Лезо розвалило плече і глибоко загрузло у грудях пана Горлача, що сповзав на коліна, скрюченими пальцями чіпляючи скривавлене лезо. — нетерпляче спитав його помічник, дванадцятирічний хлопець Чіпка. — знову запитав чи то перелякано, чи то захоплено Чіпка. Але тепер і Чіпка добре бачив коня, що оскаженіло летів степом навпростець.