Skip to content винний цей шалапут чи й ні. …
– Має, шалапут, щастя! …
Мені не треба твоїх думок, шалапуте, а відповідай, чи твій це жупанець? …
– То це ти, шалапуте і мандрьохо, що ніде собі місця не загрієш, заволоко, блудяго, страння болячко, подорожній повійнику, перекотиполе – поважний муж? А тут іще до їхніх хитрощів утрутився всесвітній шалапут, пустун, що тішиться муками смертних, крилате боженя, сліпе, що все бачить, одне слово – Амур, пещений синок Венерин. …
А, кажучи правду, сей шалапут, роз'ятривши наші серця, давно вже полетів від нас. 