Результати пошуку слова: Швидче

Видатки, звичайно, на мій кошт, їхати, як-мога, швидче. … Тільки швидче. … Нечипоренко стоїть на місці, чи, напнувши шапку по самі очі, спішить до своєї "жіночки" швидче розказати про все, що чула й бачила його чесна душа. … швидче, мовляв, викладай свої прохання й забірайся геть.

Всі щиро вітали новий лад, всі гаряче виявляли рішучість піддержувати новий уряд і всі з наївним захватом рекомендували яко мога швидче дати українську школу, українське самоврядування, українців-урядовців. … Отже чим швидче ми скинемо прінціп коаліції, тим швидче матимемо мир.

швидче убирайся, Обіцянки не забувайся, Бо послі, чуєш, нічичирк! … 46 «Біжи лиш швидче в Карфагену,- Зевес гінцеві так сказав, – … 47 Меркурій низько поклонився, Перед Зевесом бриль ізняв, Через поріг перевалився, До стані швидче тягу дав. … Ану лиш, швидче убирайся, З Дидоною не женихайся, Зевес поход тобі сказав!

Та ти його розідми швидче! … Може, дати уже їй чарку, щоб швидче пішла?.. … Уже б швидче до вашої Пидори обернулися. … Мамо, швидче-бо! … Та цей; стеліть же швидче! … Христа ради швидче! … І я б хотіла, штоб швидче. … А остобісіла вже вона мені, хоч би вже швидче йшла до дідька в болото! … Кади мені швидче по хатах, та більше, та поодчиняй вікна!

А може, вже одчинила Не мені, другому… Швидче, коню, швидче, коню, Поспішай додому!» Утомився вороненький, Іде, спотикнеться, – … Іди швидче!” “ … І мене вб’ють… коли б швидче! … Біжи швидче! … Швидче веди в хату!.. … Ей, дядечку, швидче, швидче будемо писати, Бо хочеться спати і вам і мені.

Піди кобилу приведи, Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидче, хаме!.. … Швидче! … швидче! … Іди швидче!» «

Як не поспішала делегація, але справа вирішилась швидче: на мості коло Києва II. … їх кінні стежі підходять до деревляного моста, а в мене там лиш трьох гайдамаків…” Даю йому два “Кольти” та наказую чим швидче поспішити з цілою сотнею до залізничого мосту та перешкодити його знищити, першій сотні заняти та удержати міст деревляний.

Для того щоб діло заселення йшло швидче, Донець сам переїхав в Ізюм, а сина свого Костянтина залишив на полковництві у Харкові.

– Ходи швидче, –