Нуряти Posted on by / 0 Comment нуря́ти – дієслово недоконаного виду (ширяти; занурювати) Інфінітив нуря́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа нуря́ймо 2 особа нуря́й нуря́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа нуря́тиму нуря́тимемо, нуря́тимем…
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Для того, щоб його розгнівати, треба ширяти розпеченим дроттям у живіт. … — Ти довго будеш ширяти швайкою?
ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши Posted on by / 0 Comment В твоїх же, мовляв, інтересах будувати економічну фортецю, а не ширяти в ефірах.
БАХ Річард – Ілюзії Posted on by / 0 Comment Слухайте, вiднинi я вiддаватиму вам усе, що зможу заробити вiд рана до темна, аби тiльки ви навчили мене ширяти в повiтрi!
Юрій Яновський – ВЕРШНИКИ Posted on by / 0 Comment Чубенка оточили бійці з гвинтівками в руках, і тут ледве помітний світанок став ширяти над лісом.
Олександр Довженко – Щоденник Posted on by / 0 Comment У мене в голові ніби обірвались усі абсолютно проводи, і жодна думка не може вилетіти з неї, не може ширяти, не може линути на крилах до читача.
АДАМС Петер – Позичене обличчя Posted on by / 0 Comment Якби щось таке товсте могло ширяти у повітрі, то й бегемот навчився б літати.
ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi Posted on by / 0 Comment Уже й ширяти не можна… От напасть!
МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка Posted on by / 0 Comment Сідаючи за кермо, вона виставляла на капітанський місток довіреного й перевіреного внутрішнього автопілота, аби пильнував за переїздом (не перебігом же, бо авто їздить, а не біга) подій, а частку свідомості відпускала ширяти думками, їй таки гарно думалося в дорозі.
