| | |
| нуря́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ширяти; занурювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нуря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нуря́ймо |
| 2 особа | нуря́й | нуря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нуря́тиму | нуря́тимемо, нуря́тимем |
| 2 особа | нуря́тимеш | нуря́тимете |
| 3 особа | нуря́тиме | нуря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нуря́ю | нуря́ємо, нуря́єм |
| 2 особа | нуря́єш | нуря́єте |
| 3 особа | нуря́є | нуря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нуря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нуря́в | нуря́ли |
| жін. р. | нуря́ла |
| сер. р. | нуря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нуря́вши |
