Результати пошуку слова: Ювіляр

ювіля́нтка – іменник жіночого роду, істота (ювілярка) відмінок однина множина називний ювіля́нтка ювіля́нтки родовий ювіля́нтки ювіля́нток давальний ювіля́нтці ювіля́нткам знахідний ювіля́нтку ювіля́нток орудний ювіля́нткою ювіля́нтками місцевий на/в ювіля́нтці на/в ювіля́нтках кличний ювіля́нтко ювіля́нтки [рідко]

…твердої групи – решта іменників із суфіксом -яр: стóляр, мýляр (назви людей за видом їхньої постійної діяльності, що мають наголос на корені, а не на суфіксі), мадяр, ювіляр (назви людей не за видом їхньої постійної діяльності), капіляр, формуляр (не назви людей) тощо.

Та й, за логікою речей, має вийти на сцену, щоб привітати і нагородити ювіляра. Президент у супроводі ювіляра з’явився на сцені, привітав і поздоровив відомого поета і прикріпив тому до піджака високу державну нагороду. Ювіляр подякував, і концерт почався.

Він хоче, щоб я… Футляр, багаж, упир, муляр, столяр, вапняр, йорж, подорож, орач, береза, гараж, огорожа, кулінар, лапша, скатерть, аптекар, ключ, орієнтир, есмінець, пристань, бригадир, ювіляр, Євгенович, межа, ожеледь.

Ювілярка, и, ж. Те саме, що ювіляр.

–  Тому й кажу… То без перебільшення, товариші… Наш ювіляр не досяг би того, чого він досяг… –

іменники м’якої групи закінчуються на -ю (бібліотекарю, токарю), а іменники твердої та мішаної груп – на -е (школяре, ювіляре).