Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Ці степові ночі, які тут дивні сни сняться… Тільки заснула, як аж над вухом ніби голос юначий, такий славний, веселий, слів не розберу, але чую, як цей голос сміється.
